В дитячий садок з задоволенням!

Для початку вам доведеться відрегулювати РЕЖИМ СНУ.

У дитячих садках має місце особливий «уклад», до якого треба звикнути. Як відомо, люди поділяються на тих, хто рано встає і лягає («жайворонків»), тих, хто пізно прокидається і вкладається («сов») і аритміків - тих, хто однаково добре може адаптуватися і до першого, і до другого типу режиму. Так ось, до 30% людей складають сови, відсотків 10-15% припадає на частку аритміків, а ось жайворонків – лише половина. Саме вони активно користуються своєю перевагою, диктуючи всім однакові умови «для спрощення існування в соціумі», хоча дітей, яким дійсно ВАЖКО встати в 7 ранку і свіженькими з'явитися в дитсадок на 8 годину - не менше третини. Тому, якщо тільки ваш малюк не типова рання пташка, доведеться поступово підлаштовувати режим дня своєї дитини під ранні підйоми. Бонус цієї ситуації в тому, що коли прийде час йти в перший клас, перед вами не постане додаткова проблема пробудження - адаптовані дітки бадьоро встають, коли за вікном ще темно, тому що звичка вже сформована, та й слово «треба» засвоєно за роки відвідування дитсадка міцно.

Як це зробити правильно?

По-перше, постарайтеся вкласти дитину в ліжко відразу після вечірньої казки, тобто - не пізніше 9 вечора. За годину до «часу Х» завершіть всі гучні і рухливі ігри, зменшіть світло і звук побутових приладів, викупайте малюка, почитайте книжку на ніч ... При цьому стежте за часом і пам'ятайте, що в середньому дитині дошкільного віку необхідно спати вночі 10-11 годин, - причому це за умови денного сну тривалістю не менше 2-2,5 годин. Тобто порахуйте самі, коли малюкові потрібно бачити перші сни, якщо необхідно бути в садку о 8-9 ранку, та ще потрібен час, щоб туди дістатися. Майте на увазі, що пізніше вкладання в ліжко - фактор, що істотно ускладнює процес адаптації: невиспаній дитині і так буде нелегко, а якщо ще взяти до уваги новий колектив, нову їжу, нові вимоги - так і зовсім кепсько.

Однак пам'ятайте, навчити вставати рано - це далеко не все, що мається на увазі під «дотриманням режиму».

РЕЖИМ ДНЯ - це в першу чергу певний порядок дій, якась черговість занять, певна послідовність подій. Тому не менш важливо привчити малюка до цього «алгоритму» ще заздалегідь, щоб сімейний уклад життя не відрізнявся кардинально від майбутнього в саду.

Отже, що ж чекає малюка в садку?

Орієнтовний режим дня групи виглядає так:

• Прийом дітей, ранкова зарядка - 8.30-9.00
• Підготовка до сніданку і сніданок - 9.00-9.15
• Заняття, ігри - 9.30- 11.00
• Підготовка до прогулянки і прогулянка - 11.00-12.00
• Обід – 12.05 - 12.30
• Підготовка до сну і денний сон - 13.00-15.00
• Підйом, повітряні і водні процедури - 15.00-15.30
• Підвечірок - 15.30
• Ігри, самостійна діяльність - 15.30-17.00
• Вечеря - 17.30
• Ігри або прогулянка, проводи дітей додому – з 17.30

Якщо ви завчасно побудуєте свій домашній режим дня аналогічним чином плюс-мінус півгодини, дитині набагато легше буде пристосуватися до садка, адже сам порядок дій буде звичним і зрозумілим. А передбачуваність подальших подій в цьому віці - одна з умов відчуття безпеки.

По-друге, малюка необхідно буде навчити елементарним (відповідно до віку) НАВИЧКАМ САМООБСЛУГОВУВАННЯ та гігієни.

Тобто в ідеалі дитина, що йде в дитячий садок, повинна вміти:

• Самостійно одягнутися і роздягнутися. Ніхто не чекає, що малюк буде робити це за півхвилини, як пожежник. Але хоча б розуміти послідовність надягання одежинок і їх призначення - це необхідно. Якщо цього немає - в сад безумовно зарано.
• Користуватися як мінімум ложкою за столом, а ще краще й розуміти, для чого потрібні вилка, серветка і носовичок. Так, якщо дитинка поступає в садок зовсім ще маленькою, то нерозумно було б сподіватися, щоб вона різала м'ясо ножем, але елементарно погодувати себе хоча б ложкою - це потрібне вміння. Можна сказати - життєво важливе. Так, в приватному садочку, і навіть в державних закладах в молодших групах дітей догодовують. Але краще дати дитинці можливість почуватися дорослою і умілою!
• Вміти користуватися горщиком. Повірте, сподіватися на те, що «в саду навчать», можна лише у випадку маленької групи елітного приватного садочку з високою якістю послуг, а коли діточок в державній групі 30, малятко буде якийсь час бігати в мокрих трусиках-колготках... Вже краще самим заздалегідь постаратися, ніж сподіватися на дитсадок і принцип «навчання шляхом наслідування колективу».

Як це зробити правильно?

Ідеально було б заздалегідь визначитися з віком вступу в дитячий садок. Зрозуміло, що якщо ваша дитина йде в садок ближче до шкільного віку, то всі ці проблеми перед вами стояти не будуть. Але основна маса діточок надходить в сади набагато раніше, тому потрібно чітко розуміти: якщо це відбувається занадто рано - ви сильно ускладнюєте чаду життя.

Так що гарненько подумайте над питанням «коли». Якщо зовсім чесно і об'єктивно, то дитсадок стає цікавим і привабливим для дитини лише з того віку, коли вона починає розуміти красу і цінність спілкування, тобто тоді, коли дітлахи починають грати «разом, а не поряд». Коли ж це відбувається?

Психологічна зрілість дитини для такого спілкування у дівчаток настає приблизно в 3 роки, у хлопчиків - в 4 роки. Тобто емоційне задоволення від дружби і спілкування дитина починає отримувати тільки років з 3-4. Але чи багато хто з батьків мають можливість і бажання 4 роки сидіти з дитиною вдома? Як правило, малюка ведуть в садок, як тільки мамі потрібно виходити на роботу - тобто років з 1,5-2, а деяких - і раніше .... Зрозуміло, що тільки одиниці адаптуються до такої ситуації легко, іншим треба грунтовно допомагати ... ..

Тому ми радимо вам починати з індивідуальних занять, перебування в садочку в першій половині дня з подальшим плавним переходом до повного дня, і оптимальним періодом для вступу буде вік 3 років, коли дитина вже освоїла хоча б мінімально основні навички життя в нашому великому світі (про які йшлося вище), а її мовлення вже сформовано.

Тобто, як ви вже зрозуміли, третій найважливіший момент - це РОЗВИТОК МОВИ.

Коли малюк приходить в дитячий садок, постає питання про те, що необхідно якось спілкуватися з вихователькою і з іншими дітлахами. Якщо ваше дитя йде в садок вже досить «дорослим» - це не питання, а якщо ні? Тоді батькам важливо полегшити дитині адаптацію в садку, тобто трошки «розговорити» малюка до того, як він відправиться в новий колектив.

Правильно - дати можливість дитині висловлюватися про те, чого вона хоче - і постаратися вислуховувати її уважно, але прохання виконувати лише в тому випадку, якщо малюк дійсно постарався сказати вам щось, а не пішов найбільш легким шляхом, тикаючи пальчиком в потрібний йому предмет. Нерідко трапляється, що дитина, що не говорить в родині, швидко заговорює в саду тільки тому, що вдома йому забезпечені надто вже тепличні умови, коли всі ловлять «з губ» (а в саду хочеш жити - вмій крутитися, тобто - вчися спілкуватися). Однак і вдома батькам цілком посильно простимулювати дитину говорити, а не бігти до неї з тарілочкою при першому ж натяку на «ам-ам» - це сильно полегшить життя в садку, де виховательці нерідко просто не буде часу осмислювати те, що дитина хоче сказати - не кажучи вже про однолітків.

А адже це так прикро і неприємно - коли тебе ніхто не розуміє!

Якщо ви не хочете, щоб ваш малюк в саду опинився в такій ось тяжкій ситуації, дайте йому можливість висловлювати свої бажання, враження і відчуття дома. Для цього і самі говоріть з ним багато і «як з рівним», не замінюючи мовлення сюсюканням - і малюкові дайте можливість висловитися.

При цьому пам'ятайте, що існують певні норми етапів мовного розвитку, тобто необхідно консультуватися з невропатологом або педіатром при будь-яких підозрах про те, що щось йде не так. Наприклад, втішати себе тим, що «в нашій родині всі заговорили пізно» - щонайменше нерозумно, адже затримка мовного розвитку коригується тим краще, чим раніше з дитиною почали займатися.

Далі, на що слід звернути увагу - МЕНЮ.

Чим годують в садку? Кашами, пюре, запіканками, тюфтельками, супчиками, соками і компотами - згадайте своє власне дитинство, а якщо це не вдалося, поцікавтеся меню у батьків того саду, в який плануєте віддати свого малюка.

Як це зробити правильно?

Постарайтеся поступово вводити в меню дитини ті страви, які очікуються в дитячому садку. Ключове слово тут - «поступово», щоб у дитини встигли сформуватися харчові звички.

Знайома їжа - теж сприятливий чинник адаптації, оскільки якщо в садку хоч щось нагадує про дім - це великий плюс, і зустріч за столом з котлетками або супчиком «як у мами» полегшить дитині цей процес.

ЗМІЦНЕННЯ ІМУНІТЕТУ - наступне важливе завдання.

Про здоров'я взагалі хотілося б сказати окремо. На жаль, діти в садках хворіють, і хворіють багато. Деякі з нежиті й бронхітів не вилазять нескінченно, і цей горезвісний «адаптаційний період» триває у них роками, - на жаль, далеко не всі дітлахи обмежуються «законними» кількома тижнями болячок ...

Чому ж це відбувається? Та тому, що батькам вкрай потрібно на роботу, і вони ведуть дитя в садок навіть не дуже здоровим. А імунітет-то до 6-7 років у малюків ще слабкий!

Тому, відповідаючи на питання: «Як це зробити правильно?», - слід говорити не тільки про прийом імуностимулюючих препаратів, не тільки про загартовування дитини і про привчання її до здорового способу життя, - але й про те, що нам, батькам, необхідно думати не тільки про себе і свою зручність, але і про інших дітей, і про інших батьків. Якщо ми всі будемо рахуватися один з одним і при перших ознаках захворювання починати лікувати дитину вдома і не наражати на небезпеку здоров'я всіх інших членів групи – постійно хворих в садках дітей буде набагато менше.

ПРИКЛАДНІ МИСТЕЦТВА, тобто знайомство з пластиліном, олівцями і фарбами.

Було б чудово, щоб з усіма цими предметами ваш малюк познайомився ще вдома, а не на заняттях в групі. По-перше, як уже говорилося вище, чим більше добре відомого він зустріне в дитячому садку, тим легше пройде адаптація. Ну а по-друге, чим більше навичок він вже освоїв, тим успішніший він буде серед інших - а значить, отримає більше позитивних емоцій від своєї вмілості і «компетентності» ... або хоча б менше негативних від своєї незграбності, що теж важливо .

Як це зробити правильно?

Навіть якщо малюк, на ваш погляд, ще зовсім невмілий і несамостійний - це не привід позбавляти його можливості творити і фантазувати. Побоюєтеся за цілісність квартири і збереження ремонту - дайте дитині можливість проявити себе під вашим наглядом, малюйте разом (а краще просто поруч), ліпіть що у кого вийде ... побачите, - самим сподобається. І крім «освітньої» функції, у такої творчості є ще як мінімум один бонус: спільна праця об'єднує дітей.

ВМІННЯ ПРОВОДИТИ ЧАС БЕЗ МАМИ.

Для процесу адаптації вміння проводити якийсь час без мами - найважливіший навик. У ваших силах зробити так, щоб дитина не зіткнулася в перший же день в садку з шокової ситуацією, коли улюблена матуся раптом зникає, а замість неї навколо виявляється купа незнайомих дітей і чужа тітонька.

Як це зробити правильно?

По-перше, якщо у вас є знайомі дитині, доброзичливі і відповідальні подруги або родички (при цьому бажано ті, що мають своїх дітей, і, головне, готові піти назустріч) – в порядку експерименту можете залишати дитину з ними, поступово збільшуючи час з півгодини до пари годин. По-друге, прийдіть в садок на екскурсію, на заняття - чим більш знайомою буде обстановка садка - тим легше буде малюкові залишитися там.

Багато садків, в тому числі і Талантіка, практикують «плавну адаптацію» - коли спочатку дитина приходить з мамою на індивідуальні заняття, потім відвідують садок півдня до сну, згодом переходять на повний день - так малюкові освоїтися з тим, що відбувається легше, ніж в разі, якщо все йде різко і несподівано.

Давайте зробимо перебування вашого малючка  в садочку щасливим – спільними зусиллями!

 З повагою, дитячий та сімейний психолог, директор «Talantika» Наталія Царенко.